Главная — Политика — 31 июля 2017, 11:12
План Z4
Працюючи над темою конфліктів на території колишньої Югославії, неможливо оминути напрацювання відомого хорватського дипломата Маріо Нобіло — очевидця і учасника тих подій, автора книги «Хорватський фенікс. Дипломатичні процеси за зачиненими дверима 1990-1997рр».
Маріо Нобіло є одним із найдосвідченіших та найавторитетніших хорватських дипломатів. Під час агресії колишньої Югославії проти Республіки Хорватія обіймав важливі і відповідальні посади радника президента з міжнародних питань (1991-1992), постійного представника РХ при ООН (1992-1997). Брав участь у ключових переговорах щодо врегулювання ситуації на Балканах, автор і співавтор книг з міжнародної проблематики та конфліктології. Після завершення військових дій на територї Хорватії Нобіло працював на посадах постійного представника Хорватії при ОБСЄ та інших міжнародних організаціях у Відні, заступника міністра закордонних справ. Сьогодні Маріо Нобіло — посол Хорватії у Королівстві Бельгія.
Фото: IISD Reporting Services
Ми не були близько знайомі з Нобіло: коли мене було призначено до Хорватії, він працював послом у Словенії, а коли у 2008 році повернувся до Загреба — ми зустрічалися, здається, лише раз чи двічі, коли Хорватію було обрано непостійним членом Ради Безпеки ООН.
Нещодавно я зателефонував послу Нобіло до Брюсселю, і він люб’язно погодився на видання «Хорватського фенікса» українською мовою.
Хоча книга ще знаходиться в процесі перекладу, я вирішив поділитися одним невеликим уривком, який стосується плану зупинення військових дій у Хорватії, відомого як «план Z4» (Zagreb4, спільник план американського, британського, французського та російського посольств).
Для українського читача цей епізод книги буде цікавим, бо через 23 (!) роки елементи плану Z4, мов дзеркальне відображення, повторюються у деталях плану мирного врегулювання на Донбасі. Тут важливо підкреслити, що план Z4 ніколи не був втілений, оскільки його спочатку відкинули країнські серби, а після них і хорвати, які з самого початку не були в захопленні від нього.
Потрібно також сказати, що міжнародних ініціатив, структур чи планів, які стосувалися мирного врегулювання на Балканах у 1991-1995 роках було створено більш ніж достатньо: від Міжнародної конференції з колишньої Югославії і Контактної групи — до планів Каррінгтона-Кутілейру, Венса-Оуена, Оуена-Столтенберга, напрацювань Річарда Холбрука, плану Z4.
Що буде теж важливо знати українцям, так це те, що хорвати проявили неабияку непоступливість у складних переговорних процесах, і це, в результаті, дозволило їм вберегти державу. Це сталося в результаті синергії трьох важливих факторів: національної монолітності, створення та зміцнення боєздатної армії, активної і принципової міжнародної позиції.
Хорватський досвід 1991-1995 рр. є унікальним і може стати для України прикладом для наслідування у багатьох аспектах. Механічно перейняти його не вдасться: геополітичні обставини є різними, як і різною є сила агресорів, хоча заради справедливості треба нагадати, що внаслідок агресії було окуповано третину (!) хорватських територій, а Хорватії протистояла п’ята військова сила в Європі, якою на той час була Югославська Народна Армія (JNA).
З відстані часу цей уривок книги дає нам можливість збагнути і порівняти: з якими складними реаліями і вимогами агресора цілісна і успішна сьогодні Хорватія стикнулася під час війни, від чого принципово відмовилася і що в результаті одержала.
Маркіян Лубківський
Facebook
Twitter
Google+
Фото: bolha.com
Маріо Нобіло, *Хорватський фенікс. Дипломатичні процеси за зачиненими дверима 1990-1997рр*
***
З грецьких дипломатичних джерел 28 червня 1994 року нам вдалося одержати проект плану Z4 американського, британського, французького та російського посольств у Загребі. В аналізі тексту, який було надіслано президенту Туджману, ми наголосили, що Хорватія не є у такому дипломатичному, правовому, економічному чи військовому становищі, щоб прийняти цей план, у зв’язку з чим міні Контактна група (далі КГ — прим. М.Л.) не може виступити з позицій «візьми або відмовся». Тому цей текст можна суттєво покращити. При цьому треба наполягати на думці Комісії Бадінтера, Статуті ООН, плані Венса і резолюціях Ради Безпеки, резолюції Генасамблеї ООН «Ситуація на окупованих територіях Республіки Хорватія (далі РХ — прим. М.Л.), рішеннях КБСЄ (Комісія з безпеки та співробітництва в Європі — прим. М.Л.) і міжнародному праві. Якщо цього вдасться досягнути, РХ виграє багато, оскільки тоді б мандат ООН перетворився зі статичного на динамічний, була б забезпечена міжнародна допомога і зміцнені партнерські відносини із Заходом. Тому не потрібно зводити політичні порахунки з авторами плану Z4, а підготувати добру команду переговірників, спираючись на тиху дипломатію.
Треба на початку більше сконцентруватися на формі, а не на змістові спеціального статусу, оскільки з проекту необхідно прибрати всі елементи державності, квазідержавності, федералізму і конфедералізму. Ми застерегли, що неприйнятним є фінансовий дуалізм, подвійне громадянство (хорватське і країнське), можливість міжнародної комунікації «РСК» (Республіка Сербська Країна — прим. М.Л.) майже недоторканна сербська влада у «Країні» (треба читати тут і всюди з наголосом на першому складі — прим. М.Л.), занадто відтермінована демілітаризація окупованих територій (від трьох до п’яти років), альтернатива хорватській військовій присутності на міжнародному кордоні, а також різні режими у секторах Схід, Південь і Захід.
З розмови 17 жовтня 1994 року з Мікаелем Штейнером, німецьким послом у КГ, я дізнався, що частина КГ хоче під час нового раунду консультацій у Нью-Йорку домовитися про стратегію подальших дій, яка буде зосереджена на встановленні чіткого зв’язку між боснійським і хорватським мирними пакетами. Європейці очікують, що американці приймуть задуману стратегію, хоча й вони занадто сфокусовані на знятті ембарго на поставки зброї до БіГ (Боснії і Герцеговини — прим. М.Л.).
Основними елементами цієї стратегії були:
Мілошевичу, якщо він хоче зняття наступного пакету санкцій, буде запропоновано прийняти мирний план щодо РХ, визнати кордони РХ і БіГ, а також погодитися з пов’язаною з цим певною формою нагляду. Оскільки боснійські серби ще не прийняли мирний план, від Мілошевича вимагатимуть продемонструвати добру волю на прикладі Хорватії. У такому випадку з СРЮ було б знято вагому частина санкцій, окрім тих, що мають стратегічне значення для виконання мирного плану щодо БіГ.
Деталі мирного плану для РХ напрацює група Z4, хоча його обриси вже відомі: широка автономія для районів Кніну та Ґліни, але без будь-яких федерацій, конфедерацій і конституційності, контроль кордонів у секторі Схід, багаторічне управління ООН задля поступової реінтегрції і двостороннього повернення, культурна автономія і т.д.
Штейнер зауважив, що існують очевидні розбіжності між ним і послом Ахренсом, який виступає від імені ЄС. Наголосив, що немає довіри до Оуена і Столтенберга.
Наприкінці жовтня з’явився і текст плану Z4.
План передбачав:
мирну реінтеграцію окупованих територій;
контроль міжнародних кордонів;
широку політичну автономію на територіях із сербською передвоєнною більшістю;
повагу до прав людини і меншин- повернення вигнанців;
запровадження позиції вповноваженого з прав людини;
окремий конституційний суд для Країни;
дві валюти;
різні прапори і герби;
подвійне громадянство;
розподіл повноважень між владою Країни і центральною владою;
право Країни на підписання окремих міжнародних договорів;
поділ права на оподаткування;- виокремлену поліцію і судову гілку;
організацію виборів;
представленість країнських депутатів у Саборі (парламенті РХ — прим. М.Л.);
м’який режим кордону з БіГ та СРЮ;
внесення відповідних змін до хорватської конституції у зв’язку з цим;
демілітаризація та багато інших зобов’язань, які Хорватія прийняла як умову свого міжнародного визнання.
Для Східної Славонії передбачена Перехідна адміністрація на два роки, після якої залишиться система поділу влади (зародки майбутнього UNTAES). До мирного плану додано список з 21 міжнародної конвенції та інших механізмів захисту прав людини, які мають бути включені в угоди, що існують, а також склад та компетенції Суду з прав людини в РХ, який налічуватиме дев’ять суддів, п’ятеро з яких будуть іноземці, призначені Радою Європи.
Президент Туджман окремо дорікнув послу Галбрайту (посол США в РХ — прим. М.Л.) за рішуче наполягання на плані Z4. Тоді розпочалися і публічні напади на Пітера Галбрайта. Туджман вважав, що план Z4 був боротьбою Галбрайта за славу, а не вказівкою Вашингтона, хоча це було перебільшенням. Американська дипломатія повідомила нам, що визначатиме свої дії щодо сторін (особливо щодо тієї, яка його відкине) в залежності від ставлення до плану Z4.
Вирішення сербського питання в РХ стало пріоритетом на фоні застою в Боснії. США були переконані, що після повного виведення UNPROFOR, справа б неминуче дійшла до відкритої війни. Серби цього побоюються, оскільки відтепер найбільша частина військових операцій проходила б на території, яку вони контролюють. Американці чітко довели до відома кнінських сербів, що будь-яке насильне протистояння виведенню UNPROFOR, призвело б до їхнього відкритого конфлікту з НАТО, який мав гарантувати безпеку відступу.
Аналізуючи план Z4, професор Смілько Сокол робить висновок, що він є неприйнятним, оскільки носить антиконституційний характер, змінює статус сербів з меншини в конституційний народ, запроваджує федеральну форму правління на основі права меншини і т.д. Іншими словами — «державу в державі», конфедеративний устрій. Президент Туджман обрав тактику уникання фронтальної атаки на план Z4, а de facto — федералізації Хорватії, погодившись, що він може слугувати «основою для переговорів». Це було доволі ризиковане рішення, але президент розраховував, що його відкинуть кнінські серби, що й сталося 3 січня 1995 року. Прибуття представника міні КГ до Кніну наприкінці січня було провальним, бо серби вимагали, щоб Рада Безпеки взяла на себе зобов’язання «проти волі РХ нав’язати новий мандат UNPROFOR, що гарантував би подальше перебування миротворчих підрозділів на території РСК, і не лише з функціями спостерігачів, але й з повноваженнями захисту від агресії Загреба». Мілошевич також відмовився прийняти співголів МККЮ (Міжнародної конференції з колишньої Югославії — прим. М.Л.).
Маркіян Лубківський
Facebook
Twitter
Google+
НОВОСТИ ПО ТЕМЕ:
Хорватия и Черногория охвачены лесными пожарами18 июля, 15:39
Хорватия примет на отдых 300 детей из зоны АТО14 июня, 10:36
Гройсман прибыл с рабочим визитом в Хорватию12 июня, 20:05
ТЭГИ: ХОРВАТИЯ, ЮГОСЛАВИЯ
Читайте в разделе
США сомневаются в добропорядочности победителей конкурса в новый Верховный Суд
США сомневаются в добропорядочности большинства победителей конкурса в новый Верховный Суд. Об этом говорится в сообщении посольства США в Украине в микроблоге Twitter. «Ряд сильных…10:44
Россия не стала выдавать Украине боевика «ДНР», подозреваемого в убийстве 17-летнего вратаря «Авангарда»
Подконтрольная России оккупационная администрация Крыма отпустила на свободу командира незаконного вооруженного формирования «Керчь» Вадима Погодина. Об этом сообщил российский адвокат…16:20
Арьев раздул новый скандал вокруг гражданства Саакашвили
Из-за депутата Верховной Рады Владимира Арьева возник новый скандал вокруг украинского гражданства Михаила Саакашвили. Все началось еще 27 июля вечером, когда Арьев выложил в своем…12:38
Пресс-секретарь Минобороны уволилась
Начальник Управления коммуникаций и прессы Министерства обороны Украины Оксана Гаврилюк сообщила, что покидает должность. Об этом она сообщила в фейсбуке. «Армия — это лучшее, что…12:17
Иван Райли
Почему Михеил Саакашвили больше не вернется в Украину
Мало кто знает, но когда росчерком пера президент Порошенко лишил украинского гражданства Михаила Саакашвили, в мире произошло три знаковых события.23:02
Всеволод Шаманич
Чому Саакашвілі програє свій електорат
Ситуацію з Саакашвілі і позбавленням його українського громадянства можна назвати збудником неспокою в українському сегменті фейсбуку, однак зовсім не в реальній політиці.22:58
В Умани восстановили военный аэродром
В середине июля в Умани (Черкасская область) завершился ремонт военного аэродрома, где до начала 90-х годов готовились курсанты Черниговского училища летчиков. Как сообщает издание…21:12
Арестован подозреваемый в организации похищения Юрия Вербицкого и Игоря Луценко
Печерский районный суд Киева вечером 29 июля избрал меру пресечения для Александра Волкова, который подозревается в организации похищения участников Евромайдана Игоря Луценко и Юрия…
Реклама, Мебель, Мебель в Киеве,
Мебель в Киеве 066 33 0 33 93